Кам'янка
Село засноване 1774 року. Населення становить 447 осіб.
Поруч із селом знаходиться пам’ятка природи — унікальне гірське
озеро Журавлине або Мертве.
Озеро отримало таку назву, тому що воно має
дуже холодну воду з вмістом сірководню, і в наслідок цього в ньому немає
риби. На жаль, і так невелика площа водного дзеркала поступово
зменшується, оскільки відбувається природний процес заростання мохом і
осокою. Саме озеро та навколишні ліс чарують своєю красою. З озера
витікає потічок, який впадає в річку Кам’янка.
До складу національного природного парку «Сколівські Бескиди», на території якого розташоване наше село, входить
Водоспад Кам’янка. Він знаходиться на однойменній річці Кам’янка. Водоспад вважається геологічною пам’яткою природи та об’єктом
рекреаційного туризму.
Дістатися до водоспаду зовсім легко. Якщо Ви будете мандрувати на
маршрутному таксі, то їдучи трасою Київ-Чоп, Вам треба буде вийти на
зупинці с. Дубина. Якраз навпроти зупинки Ви побачите капличку та хрест,
біля яких є знак, який вказує дорогу до водоспаду. Якщо у Вашому
розпорядженні легковий автомобіль, то дістатися до водоспаду буде досить
просто. Їдучи тією самою трасою робите поворот навпроти зупинки с.
Дубина, опісля переїжджаєте залізничний переїзд, а далі вже дорога веде
Вас до водоспаду.
Проминувши залізничний переїзд необхідно пройти, чи проїхати міст
через річку Опір. Після мосту Ви зразу попадаєте на
контрольно-пропускний пункт рекреаційного заповідника «Сколівські
Бескиди». За вхід на територію заповідника потрібно заплатити символічну
плату – 2 грн. з кожної людини та 5 грн. за автомобіль. Зібрані кошти
адміністрація заповідника використовує для благоустрою території
заповідника. Велика кількість туристів та відвідувачів залишають по собі
досить багато сміття, яке приходиться постійно прибирати.
Далі дорога веде нас вздовж річки Кам’янка до мосту, де ми можемо
побачити вказівник до джерела з мінеральною водою. Джерело знаходиться в
кількох метрах від мосту. За своїми властивостями вода з цього джерела
дуже схожа з відомою Трускавецькою «Нафтусею». Через це вживати цю воду
потрібно лише в лікувальних та профілактичних цілях.
Продовжуючи іти далі по дорозі нарешті ми виходимо до водоспаду.
Водоспад Кам’янка утворився в проломі гірського хребта. Води водоспаду
велично спадають з масивних кам’яних брил.
Влітку тут завжди людно. Тут можна зустріти туристів зі Львова та
навколишніх санаторіїв курортів Трускавця, Моршину та Східниці.
Неподалік розташований місцевий «торговий центр» де місцеве населення
продає різноманітні сувеніри, а також гриби та ягоди. При дорозі біля
водоспаду встановлені столики та мангали, де відпочиваючі можуть
приготувати собі шашлик, та відпочити після мандрівки.
Пройшовши трохи вище водоспаду ви потрапите на галявину, на якій
мандрівники та відпочиваючі можуть розбити намети для відпочинку та
ночівлі.
Навпроти галявини через дорогу Ви можете побачити табличку, яка
показує на шлях до Журавлиного озера, його ще називають мертвим. Свою
назву озеро отримало через те, що має дуже холодну воду, яка насичена
сірководнем. Через те, що у воді багато сірководню риба в цьому озері не
водиться. Місцевість навколо озера болотиста, а береги його покриті
мохом. З озера бере початок потічок, який впадає у річку Кам’янка.
Навколишні ліси та саме озеро чарують своєю красою.
Також Ви можете зробити сходження на гору Ключ, яка розташована зовсім поруч. Тут Ви зможете побачити унікальні скелі.
Водоспад Кам’янка, та прилеглі місцевості є чудовим місцем для
відпочинку. Ви можете завжди приїхати сюди на відпочинок з друзями та
своєю сім’єю.
Мій
клас і я
Чого
я чекаю від учнів?
Я хочу, щоб діти
любили книгу
Як джерело, як дотик сонця,
Щоб сяйво книг топило кригу
Крізь сторінок прочитаних
віконця.
Щоб у часи комп’ютерів
й синтетики
Живеє світло книг світило дітям,
Щоб осягли вони
закони етики,
І світло це несли по світі.
Оксана Молчанова
Будьмо знайомі! Я- сільська вчителька з
мальовничої карпатської Кам’янки – гірського села, дбайливо розміщеного в зручних і затишних долоньках гір Середного, Кичери, Тарасова, двох Щовбів,
Кривця. Село багате на історичні події (як відбиток князівських часів –урочища
Тугарів Кут та Тугарське; бій повстанців на г. Лопата, що на околиці села,
закриття церкви та вивезення кам’янчан, до Німеччини, Сибіру, на Донеччину), мікротопонімію
– до150 назв, щиру сільську говірку з дотепними фразеологічними зворотами та
глибоку фольклорну скарбничку.
Викладаю українську мову та літературу в
6 класі та маю класне керівництво у цьому ж класі. У мене творча натура, тому
прагну і дітей навчити креативно мислити, вміло висловлювати свою думку, вміти
помічати маленькі таємнички в навколишньому світі та яскраво їх описувати.
Дидактичним матеріалом на моїх уроках є особисто розроблені вправи та завдання:
«Завдання для творів-опису за картиною», «Дидактичні матеріали з української
мови. Лексика. Фразеологія». Зараз працюю над ілюстративним матеріалом до вправ
і завдань з теми «Семантичні зв’язки в системі лексики української мови» (мої
вірші, що містять певне мовне явище).Підчас виховних годин використовую свої
тематичні доробки: «Порадник класного керівника» (віршовані поради про
поведінку в гостях, бібліотеці, театрі, транспорті, музеї), «Порадник безпеки».
Для виступів розробила сценарії та інсценізації: «Учитель й учень», «Казка про
хліб», «Її Величність жінка», «Козацький куліш». Спеціально для нашої школи з
неповною наповнюваністю класів написала сценарії виступів, що передбачають гру
від двох до восьми учнів на сцені: «Що модно, а що – природно», «Святвечір в
Криївці», «Святовечірня розмова», «До залізних стовпів».
Мої шестикласники – розумні, кмітливі,
веселі, дотепні, жваві, непосиди та фантазери. Вони вдячні слухачі та щирі
оповідачі. По-дитячому наївні та щирі. В класі панує атмосфера здорової
конкуренції та дружнього суперництва.
Кілька фотофрагментів наших буднів і
свят – до Вашої уваги…
